Відкритий лист до моєї громади

Відкритий лист до моєї громади.
Доброго дня, дорогі мої Краснокутчани.
Сьогодні в професійній подорожі мені довелося відвідати чешське місто Пардубіце.
По чисельності мешканців - такий собі Богодухів чи Охтирка.
Але те як тут зробили центральний парк реконструкцію Tyršových sadů - це просто влучний приклад, як ми маємо приймати рішення, коли плануємо зробити парк для відпочинку. Зручний, сучасний та не дорогий в обслуговуванні - що мабудь є базовим для нас. Адже маючи кошти на ремонт ми часто не замислюємося чи зможемо ми потім його обслуговувати. 
Далі в декілька пунктів напишу головні тези, яким має відповідати парк:
1. 
використання натурального (простих матеріалів). Камінь, метал, дерево, матерчане - все натурального вигляду без фарбувань і додаткових покриттів. 
Всі покриття потребують практично щорічного поновлення. А це дорого. Тому мощення, засипки на майданчиках, лави, бордюри, дитячі забавки на майданчиках - з простих природніх матеріалів. (Часом такі штуки можуть навіть зробити місцеві майстри, а ви тільки уявіть як це круто - створювати комфортний благоустрій та й ще зайняти місцевих умільців, дати їм роботу, та й ще такої соціально важливої цінності)
2.
використання в озелененні місцеву рослинність, на яку ви часом навіть не зверните увагу
Дані рослини вже адаптовані до місцевого клімату. Потребують мінімум догляду й мають достатню декоративність при спільному застосуванні.
Калина, шипшина, терен, ясен, вільха, лопух, кінський щавель, звіробій, смолка, коров’як, навіть будяк, тощо.
При вмілому підборі рослин і їх комбінуванні зелені зони будуть радувати око і в зимку. Адже тільки згадайте як всипаний синіми ягодами всю зиму терен і які червоні і плоди і гілочки у шипшини. А поруч - це буде надзвичайно яскраво. До нашого парку приїжджатимуть щоб побачити й сфотографуватись, коли вся округа сіра й смутна.
3. 
Врахування водяних потоків. Красний Кут весь посмугований ровами (давня трагедія совєтської меліорації, що практично знищила Мерлу і її долину, де раніше гніздились тисячі диких птахів тай назагал - це був яскравий своєю дикою природою та красивий кут.)
Сьогодні ми крок за кроком маємо виправляти свої помилки, вжитися на них.
Якщо говорити про Красний Кут - то це місто на схилі, дуже активному пагорбі. І будь яка інтервенція в його озеленення має використовувати природні дощові потоки.
Доприкладу в центральному парку має обов’язково з’явитися запруда (відгалудження від канави, яка зараз навпростець збирає дощову волу й зкидає в Мерлу)
Задача сьогодні - створити будь-які умови, щоб вода затримувалась на території міста, щоб дати їй час для випаровування, додаткового впитування в ґрунт. При вмілому застосуванні в парку таким чином створиться комфортний вологий мікроклімат для літнього відпочинку, а рослинність навколо буде без додаткових поливів буяти своєю зеленню. 
4.
Врахування сезонності відпочинку.
Не забувайте, що нам природою дарована чотирисезонність. Унікальна характерна особливість природи, різноманітність. Такого не мають багато інших країн, як говорить мій французький товариш: «У Франції 5 місяців літо, а весь інший час - осінь»
Благоустрій в нашому парку має бути розрахований і на полежати на травичці у затінку влітку, і назгортати великі золоті кучі листя, щоб в ньому поштурхатися, і попускати кораблики по швидкоплинному половоддю навесні поміж крижин недотавшого льоду, і звісно покататись на озері на ковзанах чи на санках зі спеціально продуманого з вигинами маршруту по схилу.
5.
Обов’язково в парку має бути місце для кафе. Така місцина що великими «долонями терас» зашиляє їх до зелені навколо, виставивши «руку пірсом» нависає над запрудою, великими «очима вітрин» розглядає всю природню красу навколо.
Це місце кишітиме містянами, вони любитимуть його відвідати і в одинокий день, коли дощ пиріще по лапатому листі лопухів, і в сонячний день з родиною, коли до пікнікового сімейного відпочинку на галявині можна завжди виклянчити у батьків фруктового морозива, і в зимовий надрізвяний вечір, де золоте різотто, гірлянди на вітринах, та жовті засніжені ліхтарі підігріватимуть один одному. А білі пагорби блискатимуть в вечірньому сяйві, як діаманти. 
Така місцина в парку обов’язкова. Люди люблять споглядати природу в комфорті.
Це як антизоопарк - де людина за склом, а на дворі, на волі, то бабак схвильовано виглядатиме на вас зза пагорба, практично ставши на носочки, чи білка-акробатка перескоче з гілки на гілку, краще за будь-яке шоу дюсолєй.
—————————
Ми маємо надзвичайні умови для прекрасних рішень.
А парк в Пардубіце про це мені просто ще раз нагадав.